Минулої суботи, 20 травня, ми відзначили нашу першу річницю в NSV Group. І якби ви запитали мене про рецепт побудови бізнесу під час війни або про 10 принципів налагодження партнерських відносин, коли все поставлено на карту, земля палає, а перспективи прокинутися завтра такі ж невизначені, як туман галактики Андромеди, ось що я б вам відповів:
Поняття не маю.

Так, ми почали обмірковувати логістичну платформу на Закарпатті в той час, коли половина Києва переїхала до Львова та його околиць, а інша половина навчилася відрізняти артилерійський вогонь від ракет, що летять. Так, вечорами ми відвідували місцеві бари, топили свої тривоги, але прокидалися наступного ранку з відчуттям, що опинилися в епіцентрі пандемії. Так, ми практично розвінчали догму про те, що на війні кожен сам за себе, хоча це було доведено незліченну кількість разів. Так, так і так. Але ні, я не Річард Бренсон. Я не з тих, хто виступає з промовами чи публікує бізнес-книги. Я робив те, що вважав правильним. Бізнес на кінчиках моїх пальців. Але справа не в цьому. Суть у вдячності. З великої літери.

Хочу висловити подяку команді NSV Group за те, що допомогли підняти вітрило під час шторму і гребли з такою енергією, ніби під капотом стояв 1000-сильний двигун. Я хочу подякувати всім, хто був поруч з нами, надавав настанови, допомогу, знайомив, критикував і надихав.
Разом ми вийдемо переможцями. Приєднуйтесь до нас!